Останній урок української літератури!

            У понеділок, 18.02.13 року, я провела останній урок української літератури. Урок був позаклассного читання. Урок пройшов добре. Метою урока було ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Богдана Лепкого, і проаналізувати твір "Цвіт щастя". Перед тим як почати читати твір, їм було задано декілька питань: "Як ви розумієте слово "щастя"? Коли людина відчуває себе щасливою? Що необхідно для того, щоб бути щасливим?". Мені дуже сподобались відповіді моїх учнів. Усі вони зачіпали морально-етичну цінності. Усі казали про родину, про грані відносини між родичами. Звісно були й такі, які казали що щастя для них це комп'ютер, ігри.
            Після прочитання твору, проаналізувавши його, після відповідей на питання (вони навіть мене запитували, що для мене єщастя),  у них було творче завдання. Їм було задано написати невеличкий твір на тему: "Що таке щастя". Почали писати науроці, а закінчували у дома.
           Сьогодні вони принесли мені свої дописані твори. Ось, зараз сиджу перевіряю. Тепер я розумію вчителів, коли вони скаржились на нерозбірливий почерк. Звісно, деякі твори дуже складно первіряти. Якби вони були просто нерозбірливо написані, було б легше. Так ні. Деякі слова неможливо розібрати через виправлення слів. Мене дуже вразили деякі  твори. Майже усі опиралися на морально-етичну тему.
           Загалом, урок пройшов дуже добре. Мене вони дуже порадували. Хоч і був увесь клас, поводили вони себе вже набагато краще=)). Навіть шкода, що це був останній урок української літератури.